Дослідження було опубліковано у журналі Global Mental Health, що видається Cambridge University Press — одним із найавторитетніших наукових видавництв світу з високими стандартами рецензування. 

«Це перший науковий доказ ефективності української психосоціальної програми для освітян, підтверджений на рівні міжнародної науки. Ми не просто допомагаємо вчителям — ми створили модель підтримки, яка довела свою дієвість навіть в умовах повномасштабної війни. Це ключовий крок для довіри, масштабування й інтеграції такої допомоги в освітню політику», — повідомила Анжеліка Назаренко,  керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт Освіта».

Вона також додала, що «публікація у цьому журналі — момент, коли локальне стає глобальним. Ми показали, що українські рішення в освіті можуть бути не менш цінними для світу, ніж для нас самих. Це не лише визнання, але й шлях до поширення впливу проєкту поза межами країни. Україна показує, як діяти в умовах повномасштабної війни. Це прототип дій для підтримки освіти в умовах тривалої кризи. Україна перетворює свій травматичний досвід на джерело знань для міжнародної освіти».

У дослідженні взяли участь 881 учителів з усієї України, які постраждали від війни. З них 572 пройшли повний курс PSE, ще 309 увійшли до контрольної групи. Програма була розроблена українськими психологами у партнерстві зі «Смарт Освітою», з урахуванням емоційного стану вчителів, їхніх професійних потреб та умов повномасштабної війни.

«Ми з’ясували, що освітяни з групи, яка проходила навчання за програмою PSE, повідомили про значно більші покращення у психічному здоров’ї, загальному самопочутті, знаннях щодо психосоціальної підтримки та готовності надавати психологічну підтримку учням порівняно з учасниками з контрольної групи. Учасники програми також відчули суттєве зменшення симптомів тривожності та депресії, рівня стресу та емоційного вигорання», — зазначила перша авторка дослідження Тара Пауел, професорка та заступниця декана з наукової роботи факультету соціальної роботи в Університеті Іллінойсу.

Онлайн-курс включав живі лекції психологів, відеоматеріали, тести для самоперевірки та додаткові матеріали на теми розпізнавання психічних розладів, типових для дітей, які пережили травматичні події, а також навички надання першої психологічної допомоги й перенаправлення до фахівців.

Опитування показали, що позитивні зміни у психоемоційному стані учасників зберігались або навіть посилювались упродовж місяця після завершення навчання.

«Нам було досить складно організувати й забезпечити достатню кількість учасників для проведення репрезентативного дослідження. Через постійні обстріли в різних регіонах України деякі учасники були змушені переривати онлайн-навчання та ховатися в укриттях. Широкомасштабні пошкодження енергетичної інфраструктури України також призводили до тривалих відключень електроенергії й втрати доступу до інтернету, що унеможливлювало участь у групових сесіях годинами або навіть днями», — розповіла Оксана Макаренко, співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту і дослідниця.

Це дослідження фіксує критично важливу річ: освіта не відбудується без турботи про самих педагогів. 

«Програма PSE — це про те, як зцілення вчителя стає фундаментом безпеки для учня. Потреба в такій підтримці не зменшилася з 2022 року — навпаки, зросла. Освітяни працюють на виснаженні, часто без професійної допомоги. Тому наявність протестованої, науково доведеної програми — це шанс реагувати швидко й якісно, допомагаючи і собі, і дітям», – додала Анжеліка Назаренко.

Над дослідженням працювали науковці з трьох країн — Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн (США), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна) та Відкритого університету (Велика Британія) — у співпраці з міжнародною гуманітарною організацією Americares та ГО «Смарт Освіта». 

Дослідження було замовлене організацією Americares, а фінансування надала Cencora Impact Foundation.

З повною офіційною новиною Університету Іллінойсу про публікацію дослідження можна ознайомитись за посиланням.

• формування навичок підтримки дітей чи підлітків та їхніх батьків / опікунів у сфері психічного здоров’я;
• надання персонального сертифіката на 60 годин (2 кредити ЄКТС) засвідчений підписами Голови правління ГО «Смарт освіта»;
• 6 днів змістовної теорії й практики за доказовою тренінговою програмою.

Стартуємо одразу двома групами: 31 березня / 1 квітня

• Час: 16:00 по 19:00 (через день)
• Вартість: безоплатно, за попередньою реєстрацією
• Реєстрація на початок навчання 31 березня: bit.ly/4ix4JFF.
• Реєстрація на початок навчання 1 квітня: bit.ly/4kUlbRQ.

*Поле «Записатись» стане доступним після авторизації на Платформі. Це легко зробити за допомогою кнопки «Вхід» у правому верхньому кутку.

Після реєстрації на вказану електронну пошту окремим листом вам надійде посилання на групу у Телеграм для подальшої комунікації щодо тренінгу та його розкладу (не забудьте перевірити папку Спам).

Довідково

Онлайн-курс «Психосоціальна підтримка освітян» створено ГО «Смарт освіта» від Resilience.help у партнерстві з Americares Foundation, Inc.

Матеріали тренінгу розроблені на основі УТПЗ командою науковиць Житомирського Державного Університету імені Івана Франка та психологинею Світланою Ройз за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom.

Наукова консультантка проєкту — докторка Тара Пауелл – асоційована професорка Іллінойського університету (США).

Тренерки програми: Вікторія Чумаченко, магістерка психології, тренерка психоедукативних програм та Олена Федоровська, психологиня з 18-річним досвідом роботи в освіті, тренерка проєктів із підтримки ментального здоров’я.

До створення програми занять долучилися Ольга Савиченко, Наталія Портницька, Ірина Тичина. Співавторка тренінгу – дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.

«Проведене дослідження підтверджує, що розроблена програма є структурованим підходом до навчання вчителів базовим навичкам психосоціальної підтримки. Вона включає як теоретичну підготовку, так і практичний інструментарій, що детерміноване специфікою українського контексту війни та наявністю бар’єрів серед учнів та їх батьків у зверненні за психологічною допомогою», – зазначає одна з авторок наукової роботи, кандидатка психологічних наук Тетяна Ширяєва.

Тетяна Ширяєва

Програма виникла як відповідь на виклики війни та спрямована на розвиток обізнаності освітян щодо стану психічного здоровʼя й готовності до психосоціальної підтримки учнів та їхніх батьків. 

Керівниця проєктної команди Оксана Макаренко зазначає: 

«Сьогодні, на жаль, не так багато українських університетів можуть реалізувати на своїй базі подібні наукові роботи: бракує інструментарію та програм для обробки великих масивів інформації, є питання до зберігання даних та організації різнорівневого доступу до них на всіх етапах дослідження та інше. 
Реалізація нашого проєкту відбулася завдяки широкій колаборації — наша ГО успішно співпрацювала з науковою командою Житомирського державного університету ім. І. Франка, науковою консультанткою Дослідження виступила асоційована професорка Іллінойського університету Др. Тарою Пауелл, організаційно нас підтримувало Міністерство освіти і науки України та міжнародна організація Americares. У результаті ми маємо ґрунтовну тренінгову програму для освітян, ефективність якої доведена науково, і готові ділитися напрацьованими матеріалами з освітніми інституціями, спільно масштабувати навчання по всій Україні».

Оксана Макаренко

Під час дослідження наукова команда проєкту звернула увагу на окремі тенденції динаміки обізнаності та готовності вчителів надавати психосоціальну підтримку залежно від ланки освіти, у якій працюють, досвіду педагогічної діяльності та рівня освіти. Зокрема, авторки статті описали, яким чином на цю готовність вплинуло проходження тренінгової програми та які зміни відбулися щодо обізнаності з питань психічного здоров’я й готовності до психосоціальної підтримки після її проходження.

«Цінність дослідження не викликає питань, оскільки його результати оцінювалися валідними інструментами, а практична значущість полягає можливості імплементації програми в офлайн та онлайн формати, що робить її доступною для широкого кола освітян. Отримані результати демонструють позитивні зміни в рівні обізнаності освітян з питань психічного здоров’я та їх готовності надавати підтримку учням, що, загалом, закладає основу для створення системної підтримки психічного здоров’я в освітньому середовищі, що є критично важливим для подолання наслідків війни для дітей та підлітків», – каже Тетяна Ширяєва.

У статті також йдеться про те, як під час проєкту враховувалися світові тенденції у здійсненні першого втручання у психічне здоров’я саме в українському контексті.

«Під час війни освітяни стали однією з ключових ланок для підтримки дітей та підлітків. Це викликане тим, що саме вони першими помічають зміни у психічному стані учнів та можуть визначити момент, коли учням потрібна не допомога педагога, а фахове психологічне втручання. І насправді, ця компетенція часто не розвинута на належному рівні і є викликом, бо потребує від педагога уважності, розуміння, можливості скерування до відповідного фахівця і, власне, не належить до переліку його безпосередніх обов’язків. А війна, окрім усього, вимагає від освітян і вміння турбуватися про себе та почуватися готовими надавати підтримку іншим учасникам навчального процесу», – звертає увагу Тетяна Ширяєва.  

Прочитати про результати ефективності програми «Психосоціальна підтримка освітян» та її проведення під час війни в Україні можна за посиланням.

Детальніше про проведення Дослідження можна прочитати за посиланням на сайті.

Результати навчання та позитивні відгуки учасників змотивувати команду до масштабування курсу в партнерстві з різними освітніми інституціями.

Днями команда «Смарт освіти» презентувала програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з Міністерства освіти і науки України, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти.

Програма має три варіації, кожна з яких націлена на різні цільові аудиторії: учителів, шкільних психологів та студентів-психологів закладів вищої освіти. За два роки існування програми навчання пройшли 81 психолог та 418 вчителів.

Розробка програми стала спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також закордонних партнерів: міжнародної організації Americares та Friedrich Naumann Foundation. Також до проєкту долучилася сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз.

«Попри те, що програма є більш освітньою, вона впливає на покращення стану вчителів. Вони вчаться, бачать, як можуть допомагати і собі, і дітям, бачать свої можливості та обмеження, коли вже варто зупинитися і направити людину до фахівців, а також, як про це спокійно і правильно поговорити з батьками дитини», — звертає увагу Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт Освіти», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Цілі та особливості програми «Психосоціальна підтримка освітян» 

В основу Програми покладено 5-ти крокову модель першого реагування, яка впроваджена в Україні в межах універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ) та підтримана МОЗ України: 

1. Розпізнати: зауважити, побачити ознаки складнощів з психічним здоров’ям
2. Валідизувати: нормалізувати, почати розмову про психічне здоров’я 
3. Підтримати: забрати стигму, надати першу підтримку
4. Скерувати: щепити надією, скерувати за фаховою допомогою
5. Переконатися: вболівати, упевнитися в отриманні фахової допомоги

Авторка ідеї та методології УТПЗ — Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy Національної психологічної асоціації — зазначає, що адаптація УТПЗ саме для фахівців першої лінії реагування в освітній сфері є найкращою..

«Під час навчання ми співдосліджуємо з учителями різні теми: ключові проблеми психічного здоров’я в освіті, використання алгоритму першого реагування з батьками, дітьми й підлітками зі складнощами психічного здоров’я та в кризових станах, зміцнення власної стресостійкості та турбота про психоемоційний стан дітей в час війни.

Навчання надзвичайно насичене та інтерактивне, з великою кількістю практичних завдань, моделювань, відпрацювань під час онлайн вебінарів. Окрім того, вчителі мають можливість додатово опрацювати онлайн-курс, який містить велику кількість вправ, технік, завдань для самоперевірки, корисних матеріалів, відео від тренерок та багато іншого», — зазначає Ольга Савиченко, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка. 

Також програма є доказовою: ефективність доведена експериментальним шляхом через дослідження під керівництвом асоційованої професорки Іллінойського університету Др. Тари Пауелл, до публікації готується наукова стаття у міжнародному виданні.

Теоретична частина програми (онлайн-лекції) вдало поєднана з практичними заняттями та самостійною роботою, виконанням вправ на перевірку знань та тестувань. Формат онлайн-навчання дає можливість долучати освітян з різних регіонів України, зокрема прифронтових. І це є великою перевагою.  Але постійні відключення світла та нестабільний інтернет стають перепонами для якісного дистанційного навчання. Тому команда розробниць курсу вирішила продовжити роботу і зараз працює над створенням офлайн-формату, у планах також створення змішаного формату.

Успішне проходження навчання гарантує шкільним психологам отримання сертифікатів на 4,5 кредити ЄКТС, а вчителям на 2 кредити ЄКТС і може бути зараховане в системі підвищення кваліфікації.

«Програма для вчителів побудована із врахуванням вимог професійного стандарту вчителів початкових класів. При побудові програми для практичних психологів реалізовані загальні фахові компетентності, які передбачені професійним стандартом практичного психолога в освіті. І для студентської аудиторії ми так само спиралися на магістерський освітній стандарт. З одного боку це програма про психологічну компетентність, а з іншого — про формування готовності взаємодіяти та надавати підтримку дітям і підліткам, які мають складнощі психічного здоров`я або перебувають у кризових станах», — додає Наталія Портницька, кандидатка психологічних наук, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка.

Програма має 7 модулів, що охоплюють питання взаємодії вчителів з дітьми та підлітками зі складнощами психічного здоров’я та у стресових ситуаціях, взаємодії з батьками, стресостійкості в освітньому просторі та психічного здоров’я дітей та підлітків в умовах війни:

Експертна оцінка та варіанти партнерства для поширення навчання

Програма передбачає інтерактивний тренінговий формат навчання. Він дозволяє поєднувати теоретичне навчання із формуванням необхідних практичних навичок, а також враховувати вже наявний професійний та життєвий досвід учасників. 

«Програма розв’язувала дві задачі: ми давали доволі великий обсяг навчального матеріалу для підсилення спроможності здійснювати психосоціальну підтримку, а з іншого боку — вчили наших учасників користуватися різними онлайн-сервісами», — каже Ірина Тичина, декан соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І. Франка.І

Для зручнішої роботи із матеріалами, спеціально для тренерів (шкільних психологів) команда розробила посібник, який містить покрокову інструкцію як організувати та провести навчання за кожним Модулем програми для вчителів. 

Посібник можна знайти на платформі Resilience.help. за посиланням.

Впровадження програми відбувалося в декілька етапів: 

1. навчання авторками програми тренерів (шкільних психологів); 
2. проведення парних тренінгів майбутніми тренерами для груп, сформованих із вчителів; 
3. навчені тренери проводили тренінги для вчителів на місцях.

У ході зустрічі Павло Хобзей, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти високо оцінив важливість та практичну цінність програми та розповів про можливість інтегрувати блоки програми до навчання шкільних психологів та педагогічних працівників. 

Ганна Гладкова, начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти розповіла про можливості УІРО для сприяння поширенню програми. Зокрема, інформування про програму на ресурсах інституту, а також координування із людьми, які займаються питаннями підвищення кваліфікації в окремих інститутах. 

Надалі команда розглядає всі варіанти партнерства та інтеграцій для поширення навчання:

• обласні департаменти/управління освіти;
• тренінгові центри;
• інститути післядипломної освіти;
• заклади вищої освіти;
• інші суб’єкти надання послуг з підвищення кваліфікації.

«Програмою зацікавилися у Навчальному центрі при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Ми отримали від них запит на створення курсу змішаного формату із застосуванням методу «перевернутого класу», і нині плануємо підписати меморандум про співпрацю», — каже Анжеліка Назаренко, керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт освіта». 

Відгуки учасників програми

Своїми враженнями від проходження програми поділилися учасники:

«Програма «Психосоціальна підтримка для освітян» є вкрай важливою для педагогів, оскільки вона допомагає глибше зрозуміти виклики, пов’язані з психічним здоров’ям учнів та вчителів, і дає інструменти для їх подолання. Як психолог, я вважаю цей курс надзвичайно корисним, адже він охоплює практичні аспекти роботи з дітьми та підлітками у кризових станах, навчає алгоритмів першої психологічної допомоги, а також допомагає розвивати навички саморегуляції для роботи у стресових умовах. 

Особливо цінними для мене стали методики взаємодії з дітьми у кризових ситуаціях та техніки управління стресом, які я успішно застосовую у своїй практиці. Цей курс не лише розширив мої професійні знання, а й став потужним інструментом підтримки освітян, які щодня стикаються з численними викликами. Бажаю всім педагогам пройти цю програму та зміцнити свої навички для ефективної роботи з дітьми та підлітками», — ділиться враженнями Олена Федоровська, практична психологиня Біляївського ліцею Новоолександрівської сільської ради.

«Проходження курсу допомагає вчителям краще розуміти власний емоційний стан, справлятися зі стресом та зберігати внутрішній емоційний баланс. Це не лише сприяє їхньому психічному здоров’ю, але й покращує взаємодію з учнями та колегами, створюючи сприятливий клімат у навчальному середовищі. А ще, вчитель вчиться відрізняти кризові стани та психічні розлади у дітей та колег. Вчиться надавати психосоціальну підтримку і перенаправляти учасників освітнього процесу.  Мені цей курс сподобався за змістовність, доступність викладеного матеріалу. Використовую у своїй практиці алгоритм надання підтримки для освітян в період кризи та психічних розладах», — говорить Андрій Андрейко, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Детально з програмою можна ознайомитися на платформі Resilience.help. Програма для студентів — за посиланням, програма для шкільних психологів — за посиланням, програма для вчителів — за посиланням. 

Також психологиня пояснила, як працювати із письмом, та як за зовнішніми ознаками розуміти, чи готова дитина зараз працювати на уроці, і чи зможе як належно фокусувати увагу.

«Коли дитина зростає, спочатку мієлінізується її права півкуля, потім ліва. Ми умовно можемо сказати, що спочатку активізується все, що стосується сенсорних відчуттів, емоційного сприйняття — бо права півкуля переважно займається тим, що обробляє всю сенсорну інформацію», — пояснює Світлана Ройз і додає, що необхідно, аби обидві півкулі в дитини працювали між собою злагоджено, адже це важливо для подальшого процесу навчання, сприйняття та засвоєння інформації. 

Наводимо тези від Світлани Ройз щодо письма, психологічної готовності та комфорту, які потрібні дитині для ословлення свого досвіду:

• Коли діти до 6 років перенавантажуються сенсорними подразниками, це може викликати істерику. У цьому разі запропонуйте дитині таку вправу: якщо дитина — правша, то стиснути щось у лівій руці, а якщо шульга — у правій. Це допоможе взяти під контроль процеси правої півкулі. 
• Якщо в дитини активована більше права півкуля, вона може видавати художніші описи та писати складніші тексти, у той час, як дитина із домінантною лівою півкулею зазвичай буде лаконічною та посутньою. Утім, це не означає, що вона не вміє писати художні описи та не має літературних здібностей — потрібно активізувати мозолисте тіло для інтеграції роботи обидвох півкуль. 
• Для того, щоб допомогти дитині інтегрувати роботу мозку, можна використовувати вправи. Вони так і називаються — для розвитку міжпівкульної взаємодії. Такі вправи пані Світлана публікує у своєму Телеграм-каналі, доступному за посиланням. 
• Писання допомагає впоратися з травматичним досвідом. Такий досвід характеризується фрагментарністю, він не має зв’язної лінії. Письменницькі практики допомагають повернути на місце загублений пазл досвіду. 

«Вихід із в’язниці травми вимощений словами. Коли ми можемо ословити якийсь досвід, наша нервова система починає його опрацьовувати. Цю фразу я почула від одного з моїх викладачів з письменницьких практик. Ми можемо дозволити собі ословити досвід тільки коли почуваємося в безпеці біля людини. І для того, щоб людина могла не просто вивільнити, а й опрацювати свій досвід — її важливо супроводжувати», — каже Світлана Ройз. 

Якщо є страх чистого листка — запропонуйте дитині писати на кольоровому папері або спочатку поставити там символ, намалювати котика чи сонечко. 

«Літера — це символ, котик — це теж символ. Важливо почати заповнювати цей листок будь-чим: зірочкою, котиком, у це можна вкласти метафору і заповнювати його та писати стає легше», — пояснює Світлана Ройз та додає, що корисно писати хоч 2-3 хвилини на день.
Звертайте увагу на те, як та які частини мови використовує дитина у тексті. Психологиня у власній практиці уважно аналізує використання дієслів та прикметників.
Дієслова кажуть про внутрішню динаміку дитини: адже вона може бути дуже оптимістична назовні, а її дієслова — доволі трагічними. Якщо в тексті взагалі немає дієслів це може свідчити про недостатність сил на динаміку, дії.
Прикметники розповідають нам про канали сприйняття, якими користується зараз дитина.

«Під час переживання стресу якийсь із каналів сприйняття може вимикатися. Наприклад, у нас всіх перевантажений зараз аудіальний канал сприйняття, адже багато гучних дисгармонійних звуків. І якщо переді мною дитина чи дорослий, які бояться звуків, я це можу допустити лише з їхнього тексту, у якому вони уникають будь-яких слів, які нагадують про звуки, й почати терапевтичну роботу саме зі створення спільних текстів, де присутні такі прикметники, що позначають саме звуки», — каже Світлана Ройз. 

• Перед письменницькими практиками давайте дітям розминки: написати якусь кількість прикметників про фізичні відчуття, температуру, про щось в навколишньому світі, аби включити всі канали сприйняття: це буде також й технікою заземлення.

«Національний проєкт: пишемо есе» — інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів.

Ці матеріали «Смарт освіта» розробила на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно: https://essay.nus.org.ua/

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.

Пілотування матеріалів здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Коли: 30 жовтня о 14:00
Де: Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка
Реєстрація обов’язкова: https://forms.gle/simDeVFnF3UAi5LE8 

Упродовж століть імперська, а згодом совєцька росія створювала фальшивий історичний наратив щодо поневолених нею народів та земель. Тож тривалий час історія кримського півострова та його корінних народів залишалася великою білою плямою і в історії України.

 Переосмислення подій на землях Криму і ролі корінних народів в процесі українського державотворення розпочалося тільки у 2014 році. Тоді ж поступово вписували історію Криму та його народів у шкільну програму з історії України. У 2022 році концепція шкільної історичної освіти в Україні була принципово переглянута. А все ж нам досі необхідно розвінчувати міти та поширювати правдиву інформацію про історію півострова та його корінні народи.В межах події обговоримо виклики з інтеграції історії Криму в навчальний процес, а також освітні інструменти, які можуть спростити це завдання для вчителя. Запрошуємо до обговорення студентів-істориків, вчителів історії, активістів та представників корінних народів Криму, а також всіх охочих.

Запрошені спікери:

• Мартін-Олександр Кислий, к.і.н., історик, дослідник історії Криму, співавтор проєкту «Когнітивна деокупація Криму» для Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
• Олександр Панарін, к.і.н., історик, автор підручників і посібників з історії, офіцер ЗСУ.
• Антоніна Макаревич, к.і.н., дослідниця історії Османської імперії, учителька та співавторка підручників з історії та громадянської освіти.
• Мамуре Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови, співавторка онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Вишня, к.і.н., викладачка історії та правознавства.
• Олександр Охріменко, к.і.н., співавтор онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Шарова, координаторка освітнього проєкту аудіоуроків «Вчися вухами», редакторка курсу аудіоуроків «Історія Криму».

Подію модеруватиме Юлія Топольницька, к.і.н., асист. кафедри новітньої історії України КНУТШ, співавторка підручників, посібників та курсів з історії та громадянської освіти, авторка і методистка освітнього медіа «НУШ» від ГО «Смарт освіта».

Подію організовують катедра Новітньої історії України (історичний факультет КНУ) та проєкт аудіоуроків «Вчися вухами» від ГО «Смарт освіта».

Дата: 25 вересня 

Час: о 18.00 

Формат: онлайн

Для участі у вебінарі варто заповнити анкету: https://forms.gle/nDozk6xhZNHCac8k9 

Кількість місць обмежена.

На вебінарі команда «Національного проєкту: пишемо есе» допоможе дізнатися більше про те, як інтегрувати методичні розробки в уроки української мови та літератури.

Під час вебінару учасники та учасниці дізнаються:

• які вправи найкраще використовувати, аби учні та учениці подолали страх «чистого аркуша»
• що таке процесуальне письмо
• як ефективно працювати з текстами
• як змінити підхід до навчання написання есе.

«Ми раді поділитись унікальними методичними розробками нашого проєкту та поширити досвід роботи з матеріалами для всіх охочих. Під час вебінару ми не тільки зорієнтуємо вчителів та вчительок щодо навігації сайтом та окремими модулями, але й матимемо практичний блок, де детально дослідимо основні принципи процесуального письма й ефективні підходи до роботи з текстами. Ураховуючи результати PISA 2022 та зниження рівня читацької грамотності в учнів та учениць, нові інструменти будуть надзвичайно помічними на уроках української мови та літератури», – говорить методистка, тренерка проєкту Катерина Молодик.

«Національний проєкт: пишемо есе» – інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів. 

Ці матеріали «Смарт освіта» розробила на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI). Та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно: https://essay.nus.org.ua/

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.

Пілотування матеріалів здійснюється за за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Що ще отримали від проєкту самі вчителі-учасники? Аби це дізнатися, наше медіа НУШ поспілкувалося з викладачками курсу та розпитали про їхній досвід участі в проєкті та емоції, які вони заберуть із собою.

Повну історію читайте на сайті нашого освітнього медіа НУШ.

«ОТЕ НЕЗМІННЕ «ДЯКУЮ ЗА УРОК» СВІДЧИЛО ПРО ВАЖЛИВІСТЬ НАШОЇ ПРАЦІ»

Ірина Калітовська – вчителька української мови та літератури. Пані Ірина з проєктом «Тепер я знаю» вже третє літо. Каже, що ця робота для неї – не лише про навчання дітей, а і про можливість для власного розвитку, опанування технологій та вдосконалення методик.

«ПІДТРИМКА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ – ПРОСТО ЯК ШВИДКА ДОПОМОГА»

Ірина Покулита – вчителька математики з Дніпра. Вчителює пані Ірина вже 16 років, а паралельно завжди шукає освітні проєкти, де може бути корисною та допомогти учням надолужити освітні втрати.

«Я УСВІДОМИЛА, ЩО ЗДАТНА ДОЛАТИ БУДЬ-ЯКІ ПЕРЕШКОДИ. І ЦЕ МОТИВУЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД»

Оксана Лісняк – учителька української мови та літератури, родом із тимчасово окупованого Мелітополя (Запоріжжя), зараз мешкає в Івано-Франківську. Пані Оксана працює вчителькою вже майже 30 років, вважає це своїм покликанням, тому постійно вдосконалюється.

«Я ТІШУСЯ, ЩО Є МАЛЕНЬКОЮ ЧАСТИНКОЮ ЦЬОГО ВЕЛИКОГО ПРОЄКТУ»

Олена Личко – вчителька математики з Добровеличівки (Кіровоградщина). У пані Олени понад 30 років вчительського досвіду з математики та інформатики. А з початку повномасштабної війни вона бере участь у проєктах із подолання освітніх втрат.

Проєкт «Тепер я знаю» – безоплатний 5-тижневий онлайн-курс з української мови та математики для школярів, який втілює ГО «Смарт освіта» в межах співпраці з Childfund Deutschland та EDUCO за фінансової підтримки Sternstunden.

Суб’єкти підвищення кваліфікації :  ГО “Смарт освіта” 

Форма підвищення кваліфікації 

● Очна ( офлайн) 

Види підвищення кваліфікації 

● Практико-орієнтовний курс. 

Цільові аудиторії 

● Педагогічні працівники

Згідно з Наказом Мінекономіки №2736 від 23.12.2020р. Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”

Додаткова інформація 

Документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації 

За результатами підвищення кваліфікації за програмою надається персональний сертифікат, засвідчений підписами Голови правління ГО “Смарт освіта”. Сертифікати зберігаються в електронному вигляді. Пошук виданих документів про підвищення кваліфікації здійснюється за покликанням.

Дані про осіб, які пройшли навчання за програмою підвищення кваліфікації за програмою “Назва” буде оприлюднено на сайті http://smart-osvita.org/teacher-training/ не пізніше 15 календарних днів з дня події та із зазначенням інформації, визначеної постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №800. 

Обсяг у годинах і кредитах ЄКТС 

Загальний обсяг навчання:  60  годин (2 кредити ЄКТС).

Вартість навчання – безкоштовно 

Безкоштовно. 

Загальні компетентності

Професійні компетентності

Учасники програми

Цей проєкт реалізується ГО «Смарт Освіта» в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Подати заявки для участі в конкурсному доборі всі охочі можуть до 20 липня за посиланням. 

Для цього необхідно: 

• заповнити реєстраційну google-форму;
• вказати особисті дані;
• надати відповіді на запитання;
• надіслати відео. 

[Звертаємо увагу, що після обробки всіх заявок, організатори (у разі потреби) можуть додатково провести індивідуальні зустрічі з окремими кандидатами та кандидатками. Крім того, організатори залишають за собою право відмовити претендентам і претенденткам, чиї заявки не відповідатимуть вимогам проєкту, а також у випадках: 

• використання штучного інтелекту для написання заявок;
• порушення академічної доброчесності (плагіату)].

Після відбору, на освітян і освітянок чекає спеціальне навчання. Воно відбуватиметься очно з 5 до 9 серпня 2024 року в Києві. Учасників і учасниць забезпечать проживанням, а також відшкодують їм витрати на проїзд.

Пілотування проєкту триватиме протягом усього 2024-2025 навчального року – з вересня до червня. 

Усі учасники й учасниці пілотування отримуватимуть регулярні супервізії та підтримку від експертів проєкту. Педагогів і педагогинь також забезпечать необхідними роздатковими друкованими матеріалами для проведення занять. 

Ознайомитися з розробками модулів «Національного проєкту: пишемо есе» усі охочі можуть за посиланням.

Довідково. Матеріали «Національного проєкту: пишемо есе» напрацьовані командою розробників на основі інструментів, наданих National Writing Project (NWP) – американською організацією з 50-річною історією, яка об’єднує вчителів шкіл, викладачів університетів, дослідників та письменників. Матеріали, надані NWP, мають доказову ефективність у навчанні написання формальних есе. Їх використовують у школах США понад 10 років. Викладання за цими методиками покращує вміння учнів добирати докази з джерел на підтвердження своїх тез, структурувати текст, логічно та аргументовано письмово формулювати думку.

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО “Смарт освіта”.Пілотування інструментів відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.