Віха для дітей молодшого шкільного віку бере початки з проєкту «Залишаємось з Україною», який попередні два роки проходив для учнів середньої та старшої школи. Він дозволяв учням 5-11 класів за кордоном зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Новий напрям проєкту дає дітям можливість продовжувати чи почати вивчати українську мову, попри тимчасове перебування в іншомовному середовищі.

У курсі вчителі допомагають опанувати мову учням, які через повномасштабне вторгнення росії вимушено живуть за кордоном та переважно не мають доступу до регулярної української освіти, або ж і зовсім не мали досвіду навчання в українських школах.

Любов Колесник, мама четвертокласниці Аліни розповідає, що зараз родина проживає в Польщі, а донька відвідує польську школу. У родині, каже пані Любов, спілкуються українською мовою.

«Після переїзду до Польщі було хвилювання, щоб Аліна не забувала рідну мову, адже плануємо повертатися в Україну. Одного разу натрапила в мережі Інтернет на оголошення про безкоштовні заняття для діток за кордоном із вивчення української мови. Не роздумувала ні хвилини. Зареєструвала одразу. 

Донечці подобаються заняття. Вони проходять 3 рази на тиждень у зручний для нас час. Любов Ігорівна знаходить індивідуальний підхід до кожної дитини. На заняттях діти вивчають види текстів та вчаться їх розрізняти, удосконалюють навички читання, вчать самостійні та службові частини мови та ще багато цікавого. Учитель застосовує різні інтерактивні вправи, які позитивно впливають на мотивацію учнів під час навчання. Наприкінці заняття обов’язковою є рефлексія. Кожен учень розповідає про те, що сподобалося, а що ні. Діти озвучують вчителю побажання щодо вправ, над якими вони б хотіли працювати в майбутньому.

Моя донька стала більш відкритою до спілкування та впевненішою у собі. Значно покращився рівень знань з української мови. Я намагаюся закріпити вивчений матеріал, використовуючи інтерактивні вправи із сайту Wordwall. 

Щиро дякую всім причетним до ГО «Смарт освіта» за можливість навчатися рідної мови у такий важкий час!» – говорить Любов Колесник.

Ольга Бондаренко, мама четвертокласниці Марії, розповідає, що зараз родина проживає у Варшаві й удома спілкується українською мовою. 

«Для нас важливо, щоб діти вивчали українську мову, історію, літературу. Самостійно дитині важко навчатися, тому шукали можливість онлайн-навчання. Ваші проєкти є якісними й добре організованими. Присутність постійного вчителя, який спілкується з дітьми, навчає, вислуховує їхні ідеї — дуже важливе рішення. Це певним чином формує спільноту, альтернативу живого спілкування. Також, можливість  безкоштовно брати участь в проєкті — вагомий фактор.

Донька каже, що почала розуміти більше, що написано в підручниках. Вдома ми стараємося переглядати фільми українською мовою. Знайшли бібліотеку з українськими книжками.
Доньці подобається виконувати завдання вчителя, читати, описувати птахів, малювати.

Поза заняттями донька періодично переписує текст із книжки в зошит. Тренується граматично писати, а також читає книжки молодшим братикам.
Марія з радістю підключається на урок, чекає заняття. Любить малювати та виконувати додаткові завдання. Багато часу виділила для підготовки презентації про визначні пам’ятки України. 
Для порівняння — на початку проєкту, вона скептично поставилася до можливості онлайн-навчання. Вважаю, що тут важливу роль відіграв позитивний та професійний підхід вчительки пані Люби.
Вчителька хвалить дітей за добре виконане завдання. Дозволяє бути собою. Для дитини це гарна мотивація. Її рівень самооцінки піднявся, порівняно з початком року. Вона впевненіше відповідає, тоді як на перших уроках мовчала й соромилася говорити», — каже Ольга Бондаренко.

Марія Бондаренко та брати

Родина учня проєкту Гліба зараз живе на Сардинії в Італії. Глібу 10 років, а в сім’ї, каже мама хлопчика Марина Пліш спілкуються декількома мовами: українською, італійською та російською.

«В Україні Гліб зараз в п’ятому класі й нині в нас домашнє навчання. Минулого року старший син Микита вчився у вашому проєкті, нам дуже сподобалось! Це цікаво й багато інформації, і оскільки Гліб в Україні ходив до школи дуже мало, то ми вирішили, що в цьому році він піде у ваш проєкт.

Я бачу зміни: він цікавиться мовою, старається розмовляти українською, каже, що дуже багато чого пригадав. Заняття проходить три рази на тиждень і ми стали частіше розмовляти українською мовою вдома. Якщо запитати у Гліба, що йому подобається, він називає граматику, каже, що подобається, як все роз’яснюють. Зазвичай, після занять у нього є натхнення щось намалювати) На заняття  ходить із задоволенням! Практично ніколи не забуває про них, я можу забути, що сьогодні заняття, а він — пам’ятає. І мені, і йому подобається все, він дуже впевнений в собі і вже не соромиться, як раніше.
Щиро дякуємо від всієї нашої сім’ї за таку чудову школу, такі цікаві заняття-уроки!» – каже Марина Пліш.

Сімʼя Пліш

«Залишаємось з Україною» для молодших школярів — це перший в Україні проєкт такого штибу для дітей 3-4 класів із вивчення української мови як другої функціональної в іншомовному середовищі. За перший рік існування курсу ми залучили 142 молодших школярі, які нині перебувають за кордоном через російське вторгнення і майже не мають можливості навчатися в українській школі, або мають сімейну форму навчання. В основу формування груп ми поклали не вікові особливості, а розподіл за рівнями володіння мовою. Для викладання ми також залучили 10 вчителів, які пройшли відбір та навчання щодо особливостей викладання в умовах полілінгвізму.

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

Флагманський проєкт «Смарт освіти» — медіа про освіту «Нова українська школа»

Сайт «Нова українська школа» — одне з найбільших в Україні медіа про освіту, створене у 2017 році для комунікації та адвокації реформи НУШ. Зараз докладно розповідає про дошкільну та загальну середню освіту України в цілому, поширює кращі закордонні освітні практики, а також дає вчителям цікаві ідеї готових рішень для уроків чи домашніх завдань. Окрім цього медіа НУШ — майданчик обміну досвідом та для спілкування освітян, посадовців і батьків.

У 2024 році команда створила 1554 новини, 304 статті та 31 юридичне пояснення, що становить понад 9,3 млн переглядів на сайті, у середньому 413 000 унікальних читачів на місяць! Також на сайті медіа зʼявилися нові формати: читацькі клуби та рубрика «А ми нещодавно».

Окрім цього, медіа «НУШ» потрапило на Мапу рекомендованих медіа від Інституту масової інформації (ІМІ) та Детектор медіа (серед 205 медіа України, що відповідають критеріям прозорості, дотримання професійних стандартів і журналістської етики).

Масштабували та розширили психологічний напрямок 

За цей рік команда психологічного напрямку перезапустила платформу Resilience.help та започаткувала на ній форму зворотного зв’язку для освітян, де можна поставити запитання експертам/-ткам у сфері ментального здоров’я й отримали фахову відповідь. За рік сайт відвідало близько 20 000 унікальних читачів, які переглядали матеріали 40 000 разів. 

Також цього року психологічний напрямок став присутнім у соцмережах. Ми створили Фейсбук-сторінку напрямку і з вересня цього року маємо вже понад 1000 підписників та 300 тисяч переглядів. 

У 2024 році ми масштабували психологічний напрямок та в партнерстві з міжнародною організацією Americares, за підтримки МОН провели дослідження впливу навчальної Програми “Психоемоційний стан освітян” на їхню готовність до психосоціальної підтримки учнів. Команда провела експертне обговорення результатів Дослідження й отримала підтримку від Офісу реформ на масштабування програми в державну  систему  освіти. Окрім цього ми презентували програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з МОН, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти. За цією програмою навчання пройшли та отримали сертифікати 418 шкільних вчителів, 61 психолог та 30 студентів вишів. І нині команда працює над широким впровадженням цієї програми в українську систему освіти.

Цього року проводилися тренінги від сімейно-дитячої психотерапевтки (яка працює в напрямах КПТ, EMDR, ССТ) Наталії Подоляк за навчальними програмами:

1. «Програма підвищення кваліфікації для вчителів/-льок з розвитку психологічної компетентності «Втрати та способи з ними впоратись».
2. Програма підвищення кваліфікації для вчителів/вчительок з розвитку психологічної компетентності «Діти війни та робота з ними» Ці тренінги відвідали 241 учасник/-ці. 
3. За навчальною програмою «Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівниць та працівників з удосконалення навичок психологічної самодопомоги (ЕМДР)» навчалося 30 учителів.

Загалом 750 шкільних вчителя і психолога пройшли тренінги у 2024 році від нашого психологічного напрямку.

У 2024 році ми розпочали унікальну програму для підлітків СПАРК Резилієнс, навчання в якій вже пройшли 96 дітей. На заняттях діти вчилися формувати стресостійкість та розвивати емоційний інтелект. СПАРК Резилієнс, шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана ГО «Смарт Освіта» британською ГО «Partnership for Children».

Також цього року за підтримки Швейцарії вдалося надрукувати набори з 8 ігор і практикумів Світлани Ройз, які вже в січні поїдуть у 3000 комунальних шкіл та інклюзивно-ресурсних центри по всій Україні.

А всі охочі можуть завантажити ігри за посиланням та використовувати онлайн. Запропоновані матеріали сприятимуть емоційному розвитку учнів та допоможуть педагогам і шкільним психологам впроваджувати практики для психологічної підтримки дітей у шкільному середовищі.

«Скриня в укриття» — доставили майже 9 тонн корисних речей у 2024 році

Цього року ми доставили скрині у 106 шкіл на деокуповані, прифронтові або ж зруйновані й відбудовані території — це рекордна для нас кількість охоплення за всі три роки існування проєкту. Понад 10 тисяч дітей відтепер можуть знімати стрес та якісно й цікаво проводити час в укритті під час повітряних тривог. 

Загальна вага відправлених скринь складає 8,9 тонн за рік (вага 1 скрині коливається від 50 до 100 кг, залежно від пакування та особливостей наповнення).

Проєкт «Залишаємось з Україною» поширився і на початкову школу

Проєкт «Залишаємось з Україною» отримав нову віху розвитку — ми започаткували перший в Україні проєкт такого штибу для дітей 3-4 класів із вивчення української мови як другої функціональної в іншомовному середовищі. За перший рік існування курсу ми залучили 10 вчителів і 142 молодших школярі, які нині перебувають за кордоном через російське вторгнення і майже не мають можливості навчатися в українській школі, або мають сімейну форму навчання. 

Також у травні закінчився другий рік проєкту «Залишаємось з Україною» для 5-11 класів і цього року ми залучили на 380 дітей більше, ніж минулого. Таким чином, у 2024 році у проєкті провчилося 1700 дітей, які зараз перебувають у понад 25-ти країнах світу!

«Вчися вухами» — нові предмети, теми та класи

Цього року ми здобули півмільйона прослуховувань аудіоуроків на подкаст-платформах, а також команда проєкту «Вчися вухами» розширилася позапрограмними курсами з історії Криму та секс-освіти і посилено працює над випуском уроків на тему екологічної свідомості та вступу до STEM. 

Нині для всіх охочих доступні 600+ уроків, які можна слухати на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo. Сумарно на всіх майданчиках команда проєкту нарахувала близько півмільйона прослуховувань і понад 300 тисяч охоплень в соцмережах! А також удвічі, порівняно з 2023 роком, зросла цифра підписників на подкаст-платформах та у соцмережах і тепер становить 13700 підписників. 

Також добірка «Історія Криму» зайняла 3 місце в категорії «Історичний подкаст» на премії подкастів «Слушно» від Megogo. Окрім наших аудіоуроків на голосуванні були іще 60 подкастів, що потрапили до короткого списку. 

«Тепер я знаю» — третій рік поспіль допомагаємо дітям надолужувати освітні втрати

За цей рік ми удосконалили навчальну програму та 90% змінили вміст, відповідно до рекомендацій Українського центру оцінювання якості освіти. Тепер навчальна програма проєкту «Тепер я знаю» наскрізно пронизана здобуттям метакомпетенцій нарівні з предметними знаннями, а також велику увагу ми приділили читацькій компетенції. Завдання з української мови та математики, вхідні та вихідні тестування з кожного предмета узгоджені з картою компетентностей для відслідковування прогресу навчання.

Загально у 2024 році курс відвідало 838 дітей! А вчителі, які залучені до проєкту, перед початком пройшли навчання з кількох напрямків та мали методологічний супровід протягом усього проєкту, також цьогоріч була психологічна підтримка учасників проєкту.

«Україна розмовляє англійською» залучає все нових волонтерів з усіх куточків світу

Наші безоплатні онлайн-зустрічі англійською з іноземними вчителями-волонтерами для українських дітей 4-18 років зібрали цього року 27 нових волонтерів зі всього світу, а діти приєднувалися до занять цілих 26 тисяч разів! Також цього року ми організували 866 уроків та провели 14 курсів з волонтерами у школах різних регіонів України. Діти займалися йогою, вивчали математику, читали про Гаррі Поттера, ліпили та створювали різні майстерки, вчилися програмувати і робили ще багато всього англійською мовою завдяки нашим вчителям-волонтерам!

За весь час існування проєкту ми залучили понад 170 викладачів англійської – волонтерів з Канади, Австралії, Португалії, Австрії, Туреччини, США, Іспанії, Японії, Індії.

«Національний проєкт: пишемо есе» пішов у школи

За цей рік ми створили мережу учителів-амбасадорів, провели офлайн-тренінг для понад 50 вчителів, а також запустили сайт проєкту і конкурс есе, на який подали заявки 299 учнів.

Також за цей рік ми уклали збірку з 57 публіцистичних текстів для учнів 8-11 класів, а також посібник для вчителів. Загалом, зараз “Національний проєкт: пишемо есе” охопив 2560 учнів, 53 школи та 60 учителів.

Матеріали «Національного проєкту: пишемо есе» розробила «Смарт освіта» на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно.

«Дофамін для освіти»: розмови на нові теми та з новими спікерами

Цьогорічний 4 сезон подкасту став найбільшим за історію проєкту та містив 10 серій. У 4 сезоні ми говорили про природничі дисципліни та науку в Україні, про реформу профільної середньої освіти та зміни у вищій, а також про підтримку зусиль дітей у навчанні, вчительства при входженні у професію, держави в деокупації міст та ін. Цим сезоном ми здобули 3 390 прослуховувань та 29 514 переглядів текстових розшифровок. 

Найбільш цитованим у медіа епізодом стала розмова з Михайлом Винницьким: «Щира розмова про вищу освіту України: майбутнє грантової системи, укрупнення університетів, «відтік мізків» та аспірантура». 

Слухати або читати всі епізоди 4 сезону можна на сайті проєкту або подкастингових платформах.

Нове життя нашого курсу «Уроки доброчесності»

Наші «Уроки доброчесності», які ми розробили у 2021 році для 3-4 класів, стали частиною курсу для вчителів від Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тепер наші заняття допомагатимуть освітянам формувати цінності у молоді та ознайомлять із тим, як запобігати корупційним діям.

Дякуємо усім нашим волонтерам та партнерам за те, що зробили можливим цей калейдоскоп неймовірних досягнень та подій! А також щиро вдячні дітям, що з радістю приєднуюся до наших занять навіть влітку, а батькам — за довіру та залученість. 

Вітаємо вас зі святами та до зустрічі у новому році й нехай він принесе ще більше досягнень, а головне — Перемогу і мир!

«Зважаючи, що свята діти проведуть вже на канікулах, команда проєкту запросила всіх охочих до різдвяного фестивалю, у якому кожна дитина зможе проявити себе, свій талант, свої вподобання і, звісно ж, стати ближчою до України, традицій і духу саме нашого Різдва. Вивчити колядку, написати вітальну листівку, змайструвати різдвяну зірку – святкові завдання, які і настрій підіймають, і ще більше занурюють в україномовний контент і розвивають письмо, говоріння чи читання, а також уяву, мислення», — каже менеджерка проєкту Олена Будик. 

У межах проєкту діти віртуально долучаться до справжнього різдвяного фестивалю, і для цього мають виконати три цікавих завдання:

Ось такі колядки команда «Залишаємось з Україною» пропонує вивчити учням та ученицям: 

Також варто не забувати й за дрібну моторику: разом з батьками діти можуть зробити вдома затишну різдвяну свічку з картонних втулок та електричної свічки, яка буде зігрівати й нагадувати про Україну:

Також команда пропонує учасникам проєкту перевірити свою уважність та пильно придивитися до тематичної картинки зі сніговою бабою:

Діти можуть розпочати власний веселий зимовий челендж, який допоможе відчути святкову магію:

«Залишаємось з Україною» для молодших класів — проєкт для дітей молодшого віку, які перебувають зараз за кордоном, що дає можливість вивчати та підтримувати україномовний компонент, зважаючи на іншомовне оточення дітей. Проєкт розрахований на дітей віком 8-10 років. Курс розпочався в вересні й триватиме повний навчальний рік. До розробки було залучено команду методистів, які склали програму для 5-ти категорій учнів відповідно до їх рівня знань.

Ось так батьки дітей відгукуються про проєкт після майже 4 місяців навчання:

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

Розробники програми: Ірина СТАРАГІНА, кандидат психологічних наук, співавторка державних стандартів НУШ; Андрій ПАНЧЕНКОВ, креативний директор сайту Освіта.UA, співавтор державних стандартів НУШ; Галина НІКІШИНА, методистка УЦОЯО, учитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель.

Цільова група: вчителі початкових класів, залучені до освітнього проєкту «Залишаємося з Україною».

Мета програми: удосконалення загальних і професійних компетентностей вчителів початкових класів, залучених до викладання української мови як другої функціональної в межах реалізації проєкту «Залишаємось з Україною».

Перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться та/або набуватимуться:

• мовно-комунікативна компетентність – здатність забезпечувати здобуття учнями освіти державною мовою (А1.1), з урахуванням мовного  середовища, в якому перебуває дитина (мова корінних народів, національних меншин та офіційних мов Європейського Союзу) (А1.2); здатність формувати і розвивати мовно-комунікативні вміння та навички учнів (А1.4);
• предметно-методична компетентність – здатність моделювати зміст навчання, відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів (А2.1); здатність здійснювати інтегроване навчання учнів (А2.3); здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів (А2.4); здатність розвивати в учнів критичного мислення (А2.5);
• інформаційно-цифрова компетентність – здатність ефективно використовувати наявні та створювати нові електронні освітні ресурси (А3.2); здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі (А3.3);
• психологічна компетентність – здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів (Б1.1); здатність формувати мотивацію учнів та організовувати їхню пізнавальну діяльність (Б1.3); здатність формувати спільноту учнів, у якій кожен відчуває себе її частиною;
• емоційно-етична компетентність – здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття та емоції, потреби, керувати власними емоційними станами (Б2.1); здатність конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу (Б2.2); здатність усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі (Б2.3);
• компетентність педагогічного партнерстіва – здатність до субєкт-субєктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі (Б3.1);  здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства (Б3.2);
• прогностична компетентність – здатність прогнозувати результати освітнього процесу (Г1.1); здатність планувати освітній процес (Г1.2);
• організаційна компетентність – здатність організовувати процес навчання, виховання і розвитку учнів (Г2.1); здатність організовувати різні види і форми навчальної та пізнавальної діяльності учнів (Г2.2);
• оцінювально-аналітична компетентність – здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів (Г3.1); здатність аналізувати результати навчання учнів (Г3.3); здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів (Г3.3).

Умови реалізації програми: навчання відбуватиметься дистанційно в синхронному форматі, передбачено участь педагога у вебінарі (2 академічні години) та самостійне опрацювання змісту за визначеними напрямами з подальшою презентацією набутого досвіду (1 академічна година).

Зміст програми та розподіл годин

Контроль: контроль опанування слухачами та слухачками тем курсу здійснюється шляхом підготовки презентацій, написання есе, розроблення тестових завдань.

Оцінювання: за підсумками опрацювання слухачами та слухачками курсу їм зараховується опанування курсу й видається сертифікат встановленого зразка.

Команда проєкту також створила закритий телеграм-канал із додатковими корисними ресурсами для батьків учнів, аби навчання було максимально ефективним. Серед ресурсів є і додатки для смартфона, і збірники текстів, і навчальні мультики і онлайн-тести.

«Ми даємо додаткові матеріали на каналі підтримки саме для того, щоб батьки не шукали самі український контент: не у всіх є можливість, розуміння, де шукати. Це можливість для дітей мати доступ до різнобічного контенту, який сприяє покращенню навичок читання, слухання, граматики, адже 3 години занять у тиждень — це мало, і щоб краще, швидше вивчити мову — потрібно більше приділяти їй увагу. 
Звісно, наші вчителі дають домашні завдання, але ми намагаємося шукати більш креативні, цікаві, заохочувальні матеріали, які діти будуть робити в задоволення, вивчати мову нативно, граючи, слухаючи, роблячи поробки, читаючи цікаві факти. 

Ці матеріали різнобічні, один ресурс надає можливість обирати завдання різного виду, аудіокнижки — змогу більше чути мову, відповідно краще її сприймати і розуміти. Діти дивляться мультики, читають із батьками тексти, присвячені певним святам (ми потрапляли й на всесвітній день цукерок, і день гарбуза, і день музики)», — пояснює вибір ресурсів менеджерка проєкту Олена Будик.

Команда проєкту пропонує список допоміжних програм та ресурсів, які стануть у пригоді під час вивчення української мови як другої функціональної:

• Додаток «Допитливий читач» (Curious Reader) — це інтерактивна платформа, призначена для ознайомлення вашої дитини з основами читання. Завдяки захопливому ігровому процесу діти вчаться розпізнавати літери, писати та читати слова. Це підвищує успішність у школі та готує їх до читання простого тексту.

Програма безкоштовна та містить різноманітні ігри та книги, що дозволяють дітям обирати власний спосіб навчання та вдосконалювати свій шлях до грамотності. 

• «Валізка з книжками» — 20 000 книжок для маленьких українців відтепер у бібліотеках Німеччини, Польщі, Греції, Угорщини, Латвії, Молдови, Румунії, Іспанії, Чехії, Італії. 

У межах проєкту «Валізка з книжками з України», який реалізований Goethe-Institut в Україні спільно з Німецькою бібліотечною асоціацією за підтримки Українського інституту книги понад 600 бібліотек у різних куточках Німеччини та Європи отримали комплект книжок українською мовою. На сторінці проєкту доступний список бібліотек, які отримали книжки. Ви можете обрати своє місто та прийти із дитиною в бібліотеку аби почитати українською мовою.

• Сайт «Розвиток дитини» містить поради й завдання, що допоможуть батькам займатися із дитиною. Ресурс пропонує генератор завдань з української мови та математики, шаблони для створення аплікацій, онлайн-тести, а також статті для батьків. Завдання підійдуть для дошкільнят та дітей першого-четвертого класів, а також допоможуть підготувати дитину до школи. На сайті також доступні матеріали з англійської мови, письма та читання, математики, а також «Я досліджую світ». Ресурс безкоштовний. 
• Телеграм-канал «Читайлик». На каналі пропонують збірник різноманітних коротких текстів для дітей українською мовою, а також завдання до них, вправи на визначення геометричних фігур, завдання на логіку, ігри-пошуківки та інше. Ресурс безкоштовний.
• Майстерня казок Олександра Зімби. Сайт містить тексти, відео та онлайн-тести, що допомагають вивчати українську мову разом із героями: песиком Бровком та котиком Мурчиком, що запрошують досліджувати мову на прикладі своїх казкових пригод. Ресурс платний, для користування усіма функціями треба оформити підписку.
• «365 казок на ніч» — збірник аудіоказок та завдань до них від «Українського інституту книги» та медіасервісу MEGOGO. Кожну історію супроводжують яскраві анімовані ілюстрації, тексти з правильними наголосами для коректного читання вголос і розвивальні завдання для дітей, розроблені методистом. Збірник безкоштовний.
• Інтерактивні аркуші з української мови. На цьому сайті доступні аркуші із завданнями, тренувальні вправи на певні частини мови, діагностичні роботи. Також можна обрати для вивчення будь-який інший предмет: математику, фізику, інформатику, англійську мову, «Я досліджую світ», зарубіжну літературу, біологію, географію, хімію та інші.  Ресурс безкоштовний. 
• Мультик «Світ чекає на відкриття» для розвитку дітей раннього віку. Трикутя, Квадрик і Кружко допоможуть малюкам з підготовкою до школи та познайомлять з історією цукерок. 

Нині цікаво та доступно вивчати українську мову можна з будь-якого куточка світу, а допоміжні онлайн-ресурси стануть в пригоді, аби освіжити знання чи дізнатися щось нове. Тож користуйтеся і нехай навчання буде захопливим та пізнавальним!

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

У вересні стартував наш проєкт «Залишаємось з Україною» для молодших класів. 136 дітей віком 8-10 років, які через повномасштабне вторгнення росії вимушено живуть за кордоном, вивчають у курсі українську мову як рідну та як другу функціональну. 

Проєкт «Залишаємось з Україною» для дітей молодшого шкільного віку бере початки з проєкту «Залишаємось з Україною», який попередні два роки проходив для учнів середньої та старшої школи. Він дозволяв учням 5-11 класів за кордоном зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Нова віха проєкту дає дітям можливість продовжувати чи почати вивчати українську мову, попри тимчасове перебування в іншомовному середовищі. 

«Смарт освіта» створила цей курс як відповідь на запит українських родин, які вимушено опинилися за межами країни через російську агресію і виявили бажання, аби їхні діти вивчали український компонент. Батьків турбувало, що молодші діти, які доволі адаптивні, швидко вивчають мови країн їхнього перебування, швидко інтегруються в нові класи, проте так само швидко забувають українську мову. 

Про унікальність проєкту, його особливості, методики навчання, підходи і принцип формування груп, укладання програми та навчальних матеріалів розповіли методистка проєкту та вчителька початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель Галина Нікішина та експертка з питань мовної й літературної освіти в НУШ, авторка програм і підручників для школярів,  методичних посібників для вчителів Ірина Старагіна. 

«Вивчення української мови попри перебування в іншомовному середовищі»

Ми одразу вирішили, що це має бути інтегрований курс української мови та читання. У сприйнятті молодшого школяра світ неподільний. У цьому віці аналіз, який допомагає все розкласти на частини, є когнітивною функцією, що лише формується, тому вчитися читати й вивчати мовні особливості текстів варто на одному уроці. 

Дитині легше й цікавіше  досліджувати мовні явища, коли вона стикатиметься з ними в процесі опрацювання певних художніх і нехудожніх текстів, здійснюючи такі види мовленнєвої діяльності, як слухання, говоріння або читання. Інтегрований підхід дозволяє мінімізувати формальне ставлення до вивчення мови, наповнює емоціями процес опанування граматики, що є важливим складником навчання молодших школярів. 

Вивчати українську культуру, історію, знайомитися з природними особливостями України в цьому віці теж не варто на окремих предметах. Саме тому в межах проєкту не передбачено уроків із різних предметів. Українознавчий компонент закладений всередину мовно-літературного курсу. 

Зміст курсу відповідає вимогам мовно-літературної освітньої галузі Держстандарту початкової освіти й Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Р. Б. Шияна. Вибір Типової освітньої програми НУШ-2 зумовлений тим, що саме в ній представлений інтегрований підхід до вивчення мови та читання в обох циклах початкової освіти. Також ми врахували навчальні програми з української мови для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти з мовами нацменшин. Ці програми затверджені МОН України та рекомендовані для використання в закладах освіти. 

Приклад завдання в курсі 

«В основі — не вікові особливості дітей, а диференціація за рівнями володіння мовою»

Діти, що виїхали, мають різний освітній досвід у вивченні української мови: хтось навчався очно в школі в Україні, а хтось ще до виїзду з України навчався онлайн чи був на сімейній формі. Пригадаємо, що воєнному сьогоденню передував період пандемії. Після 24 лютого 2022 року діти теж мали різний досвід. Нам довелося врахувати як досвід коронавірусних років, так і те, що виїзд за межі України в усіх дітей відбувся в різний час. Хтось зміг одразу виїхати, а хтось виїжджав лише після деокупації.   

В основу формування груп для вивчення української мови ми поклали не вікові особливості дітей, а диференціацію за рівнями володіння мовою. У цьому ми спираємося на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Це фундаментальна праця вчених багатьох європейських країн, яка описує 6 рівнів володіння другою мовою від А1 до С2. За допомогою анкетування батьків ми з’ясували соціолінгвістичні характеристики кожної дитини, особливості її мовного ландшафту, визначили рівень сформованості кожного виду мовленнєвої діяльності, як то слухання, говоріння, читання, письмо та вміння досліджувати мовні явища. Програмовий зміст початкової освіти загалом скерований на формування мовної компетентності на рівні А2. Тому, у наших групах водночас будуть вивчати українську мову діти як 8, так і 9-10 років. Такий підхід дозволить подолати освітній розрив, який утворився за ці роки. 

Чому ми почали саме з дітей 8-9 років? Це школярі, які на момент повномасштабного вторгнення були в 1-2 класах і розпочали навчання в Україні. Серед усіх 390 заявок ми першочергово відібрали 136 дітей. На основі відібраних заявок сформували 10 груп 5 типів за рівнем володіння мовою. 

Серед них, наприклад, є група, де діти не вміють читати й писати українською, проте, сприймають українську на слух та вміють говорити лише на певну тематику. Для цієї групи передбачена програма з навчання грамоти. 

Є декілька груп дітей, які вміють читати по складах, друкувати на смартфоні чи комп’ютері. Вони не володіють правилами української орфографії, не мають уявлень про будову слова, речення, тексту. Це діти також нічого не знають про граматичні особливості частин мови. Навчальна програма для них буде відрізнятися від програми з навчання грамоти. 

Окрім цих груп, є діти, які володіють найпростішими мовними поняттями, вміють виразно читати смисловими фразами. Вони також вміють писати, але мають з цим складнощі, бо на знання з української мови накладаються знання з інших функціональних мов, які діти почали системно опановувати в школах країн перебування. Для таких дітей передбачено іншу навчальну програму. 

Крім зазначених особливостей мовленнєвого розвитку під час формування груп потрібно було враховувати, що одні учні зростають в українськомовних родинах, інші — в російсько-, угорсько-, молдавськомовних, або полілінгвальних. Це також стало важливим критерієм для формування груп, і відповідно вплинуло на добір програмового змісту та методичних матеріалів для занять.

«Мета — щоб українська мова зайняла гідне місце в мовному ряді в середовищі дітей»

Ми не ставимо за мету відтворити будь-яку навчальну програму для закладів освіти з українською мовою навчання, бо ми не охоплюємо всіх її складників. Ми зможемо вдосконалити українську в наших маленьких українців, підтримати батьків, які злякалися своїх власних спостережень. А також нагадати спільноті, дотичної до освіти, що нема нічого страшного в тому, що дитина стає поліглотом, думаючи українською, слухаючи-читаючи польською, іспанською (обирайте чи додавайте інше), здобуваючи освіту французькою, англійською, німецькою. 

У більшості випадків багатомовне середовище сприяє інтенсивному когнітивному розвитку дитини. Урахування в програмі рівня володіння українською мовою, як стартового чинника для навчання, є важливою умовою того, щоб українська мова зайняла гідне місце в мовному ряді та стала такою ж функціональною, як і інші мови, у середовищі яких розвивається дитина. 

Зміст завдань, текстів, ігор, запропонованих у навчальних матеріалах, безпосередньо пов’язаний з розвитком ключових компетентностей, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Ключова компетентність «Вільне володіння державною мовою» представлена усіма своїми складниками: усна взаємодія (слухання та говоріння), читання, письмо, дослідження мови. Але увага приділяється й іншим ключовим компетентностям: соціальній, громадянській, інформаційно-цифровій та екологічній грамотності. А також здоровому способу життя, обізнаності та самовираженню у сфері культури, умінню вчитися впродовж життя, основним компетентностям у природничих науках і технологіях. Саме цим і зумовлені теми й комунікативні ситуації, запропоновані для роботи. 

Навчальні програми покликані розвинути всі складники мовної компетентності, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Методичні комплекти охоплюють такі теми, як: «Мої друзі», «Мої почуття», «Мої ігри», «Мої можливості», «Мої вподобання», «Веселий пікнік», «Цікаве кіно», «Вчасна допомога», «Зимові дива», «Віртуальний світ», «Корисні речі», «Розумний гардероб» і багато інших. 

Комплекти, за якими діти навчаються української мови як першої функціональної

Комплекти, за якими діти навчаються української мови як другої функціональної

«Щоб вивчати мову, діти мають перебувати в ситуації живої й цікавої мовної взаємодії» 

Українська мова для дітей, які вимушено покинули Україну, має залишатися засобом пізнання світу, тому її варто опановувати в процесі спілкування з носіями мови, зокрема учителем,  на значущу для дитячого віку тематику.

Для цього діти мають перебувати в ситуації живої й цікавої мовної взаємодії, щоб вивчати мову й використовувати її «тут і зараз», у процесі гри, майстрування, малювання, театралізації тощо. Для цього також доцільно використовувати ілюстрації, пантоміму, пісні, руханки, анімаційні фільми, скрайбінги, мобільні ігри тощо. Запропоновані матеріали мають українознавчий зміст і знайомлять дітей з українськими реаліями й українською культурою.

Йдеться про комунікативний підхід, який лежить в основі курсу. Також  в межах проєкту «Залишаємось з Україною» ми спираємося й на такі принципи: 

• занурення в мову й культуру, 
• полімодальність в оволодінні мовою, 
• доброзичливість і захопливість. 

Країни, які прихистили наші українські родини, прагнуть інтегрувати сім’ї в соціум, залучаючи різноманітні інструменти. Наприклад, у Швейцарії під час Різдва до будинків маленьких українців приходить Семихлаус, у Франції — Пер Ноель, в Італії — Баббо–Натале, у Нідерландах — Сінтерклаас, у Фінляндії — Йоулопуккі, в Англії — Фазер Крістмас, у США — Санта Клаус. Ми не можемо залишити наших малят без Святого Миколая. Він приходить до них через комікси, діалоги, тексти на сторінках наших посібників, «читає» дитячі листи, роздає подарунки. Діти долучаються до зимового дива, на яке чекає кожен українець. І таких прикладів багато. Таким чином реалізується принцип «занурення в мову й культуру». 

Приклад реалізації принципу «занурення в мову й культуру»

Діти сприймають мову через різні канали: зір, слух у поєднанні з моторикою. Саме тому використання ілюстрацій, відео, ігор, поробок, театралізації з увагою до міміки та жестів, графічних вправ є запорукою ефективного вивчення мови. Окрім того, визначальну роль у вивченні української мови відіграє усвідомлення дитиною власного «мовного ландшафту», тобто сфер, у яких вона послуговується тією чи іншою мовою, і свідоме висування завдань для розширення сфер, у яких вона користується українською мовою. Наприклад, учні можуть обговорювати мультфільм, який демонстрували українською мовою. Таким чином реалізується принцип полімодальності.

Упродовж уроків учні й учениці мають перебувати в дружній атмосфері й бути вмотивованими на вивчення мови. Для цього на заняттях передбачені різноманітні форми діяльності (серед них і творча). У навчальних матеріалах зустрічаються персонажі-посередники, які слугують для емоційної підтримки, мотивації та визначення і досягнення цілей. 

Приклад завдання із персонажами-посередниками. Фото надали методисти курсу

«Критерії допомагають підтримувати дитину, аби вона відчувала свою силу та успішність» 

Навчальна програма, незалежно від рівня володіння українською мовою, передбачає певні види учнівської активності, які можуть комбінуватися на різних уроках: 

• вправи на застосування знань та умінь;
• читання й обговорення текстів, зокрема коміксів;
• перегляд і обговорення анімації;
• сторітелінг;
• вправи для формувального оцінювання, зокрема мотиваційні вправи, вправи на виробляння критеріїв оцінювання тощо.

Особливо слід схарактеризувати роль формувального оцінювання в навчанні, ураховуючи, що воно має відбуватися онлайн. Формувальне оцінювання передбачає висування цілей навчання, розробку критеріїв оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання та оцінювання з боку вчителя за розробленими  критеріями.  Ба більше, з формувального оцінювання має починатися урок, воно супроводжує кожне виконане завдання і ним слід завершувати урок. Учитель має продумувати кожний момент уроку не лише з боку того, яке завдання запропонувати учням, але й як замотивувати учнів на виконання цього завдання, за якими критеріями оцінювати це завдання, який формат вибрати для оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання чи оцінювання з боку вчителя). 

У дитини має формуватися уміння оцінювати певну діяльність на основі заданих орієнтирів: коли дитина складає пазл, то звіряється з картинкою, коли будує вежу з кубиків — хтось підказує, що треба ставити кубик на кубик і будувати догори. Ми задаємо зразки, до яких дитина має прагнути і таким чином починаємо формування цієї оцінки. 

Спочатку це відбувається за допомогою персонажів, які зустрічаються в книжках, вони діють, а діти — їх оцінюють. Ми не кажемо про когось з учнів: «Петрик ось таке сказав, поясни, чи це правильно?». Для учня це буде образливо. А коли щось робить черепашка і дитина висловлюється з цього приводу — це вже початок формування оцінювання. 

Важливою умовою формувального оцінювання є обговорення з учнями критеріїв, за якими буде оцінюватися їхня робота. На самому початку опанування письма це може бути нахил письма, охайність. Поступово можна додати критерій «правильність». Головне, щоб дитина усвідомлювала, чого їй прагнути.

Критерії допомагають підтримувати дитину, аби вона відчувала свою силу та успішність, а також чесно казати їй, де і що можна було б покращити. 

Учитель підтримує як тих, хто повільніше за інших опановує мовленнєві вміння, так і тих, хто випереджає своїх однокласників. Учителі формулюють свої оцінювальні судження так, щоб розкривати дитині її прогрес, надавати поради щодо подолання труднощів та розв’язання проблем за умови їх наявності. Судження супроводжуються зразками виконання завдань. 

Cтворення українськомовного середовища в сім’ї 

Навчальна програма передбачає активне залучення батьків до освітнього процесу, бо вивчення мови не може обмежуватися мовленнєвою діяльністю дитини лише на уроках. 

Йдеться про створення українськомовного середовища в сім’ї. Важливо, щоб батьки цікавилися тим, що відбувалося на уроці, обговорювали з дитиною, які тексти читали, що переглядали, які завдання виконували. Таке обговорення має відбуватися доброзичливо і з метою не контролю та покарання, а саме з демонстрацією інтересу до навчального процесу. І, безумовно, таке обговорення має відбуватися українською мовою. 

Якщо діти говорять українською краще за батьків, то важливо, щоб батьки все одно продовжували з ними спілкуватися українською. Також важливе створення українськомовного середовища — це спільний перегляд мультфільмів, фільмів українською мовою з наступним обговоренням, читання книжок українською мовою та обмін враженнями, підтримка дітей в участі в будь-яких культурних українськомовних заходах. 

Для цього у проєкті створили окремий закритий канал із корисними позакласними ресурсами, які батьки можуть використати для закріплення матеріалу після занять. 

Проєкт передбачає навчання не тільки маленьких здобувачів освіти, а й навчання вчителів, бо навчання української в умовах полілінгвізму має певні особливості. Педагогам треба володіти нейролінгвістичними та психолого-педагогічними основами вивчення як першої, так і другої функціональної мови в молодшому шкільному віці, оволодіти специфікою формування вмінь усної та письмової взаємодії, читання «з розумінням», а також  дослідження мовлення в ситуації онлайнового навчання. Ці та інші теми будуть розглянуті протягом 10 вебінарів, що передбачені програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

За результатами спільної роботи команди вчителів та методистів у проєкті планують створити методичний комплект, яким зможуть скористатися інші педагоги, які бажають допомогти дітям за кордоном опанувати українську мову як другу функціональну. Він міститиме рекомендації щодо організації дистанційної роботи групи, поради вчителям, як здійснювати навчання різних видів мовленнєвої діяльності онлайн, у тому числі парну взаємодію при діалогуванні, дослідженні мовних явищ, розкриє потенціал групової та фронтальної роботи щодо формування дії моделювання мовленнєвих ситуацій (групова та мінідискусія, театралізація, рольова гра тощо). 

Також педагоги, залучені до проєкту «Залишаємось з Україною», отримують сертифікат про підвищення кваліфікації. 

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

Проєкт дає можливість дітям, які не відвідували початкову школу в Україні або ж ходили до неї недовго, вивчати українську мову, зважаючи на тимчасове перебування в іншомовному середовищі. Навчання не передбачає повторення української освітньої програми початкової школи, а націлене на створення умов для вивчення української мови як другої функціональної.

«У вересні минулого року я опублікувала пост про старт навчання у ЗЗУ для 5-11 класів. Тоді мені написало кілька людей у приватних повідомленнях з ідеєю робити щось схоже і для початкової школи. Ці діти вже почали навчання в іноземних школах і вміють писати та читати англійською-німецькою-польською та іншими мовами, але не факт, що можуть це робити українською. Діти могли не мати досвіду навчання в українській школі, а родинне коло спілкування – російськомовне. Я тоді пообіцяла, що ми думатимемо над«Залишаємось з Україною» для початкової школи», –  згадує керівниця «Смарт освіти» Галина Титиш. 

Утім, за словами пані Галини, це дуже складне завдання, оскільки потребує активної включеності батьків. Навчання відбувається наживо онлайн, а це доволі проблематично для початкової школи. 

«Ми вирішили стартувати з 3-4 класами з двох причин. По-перше, ці діти старші й самостійніші, аніж 1-2-класники. По-друге, якщо вони два роки не були охоплені українською освітою, то вже мають суттєві втрати. Тому, цьогоріч ми вирішили відпілотувати навчання у 3-4-х, аби в наступному масштабувати цей проєкт. Сподіваємося запустити  ЗЗУ й для 1-2 класів. Насправді ми готові до цього – лише питання наявності фінансування для відкриття додаткових груп», – каже Галина Титиш. 

Для участі у проєкті відібрали 10 вчителів з-поміж 148, які подали анкети-заявки. Це надзвичайно вмотивовані люди, які мають досвід освітньої підтримки дітей, що опинилися за кордоном, розуміють їхні освітні потреби, готові опановувати нові технології задля того, щоб українська мова посіла гідне місце в ряду функціональних мов, якими послуговуються діти в ситуації вимушеного полілінгвізму. 

В освітньому процесі педагоги користуватимуться методичними рекомендаціями, розробленими авторською групою: Галиною Нікішиною, Андрієм Панченковим та Іриною Старагіною. 

Для створення рекомендацій методистам довелося врахувати кілька важливих факторів, зокрема різний досвід опанування мови:

«Одні діти певний час навчалися в українській школі очно, інші – такого досвіду взагалі не мали, бо навчалися лише дистанційно, перебували на сімейній чи екстернатній формі навчання. Є дітки, які час від часу мали заняття українською в групах при недільних школах. Через це рівень сформованості предметних компетентностей у дітей різний. Саме тому діти в наших групах об’єднані не за віком, а за рівнем  володіння мовою. В одній групі можуть навчатися діти як 8, так і 10 років, які за мирних часів навчалися б в 3 та 5 класах», – звертає увагу методистка проєкту Галина Нікішина. 

Пані Галина додає, що вагу має і різне мовне середовище, у якому перебувають діти. Є учні та учениці, що виховуються в україномовній родині, є такі, що мають польсько-, молдавсько- чи російськомовну родину. Трапляються випадки, коли ситуація внутрішньосімейного білінгвізму (батьки говорять українською та російською) доповнена спілкуванням польською на вулицях міста та англійською у закладі освіти. 

«Під час організації занять українською у межах нашого проєкту є необхідність звертатися до мов країн перебування дітей. Це допоможе дітям усвідомити особливості української мови», – розповідає Галина Нікішина. 

Галина Нікішина каже, що родини за кордоном переглядають медіаконтент мовою країни перебування аби швидше інтегруватися  до суспільства. Українська мова, на жаль, стає менш актуальною в цей період:

«Заняття українською в межах курсу «Залишаємось з Україною» мають реалізовувати комунікативний підхід, тобто вивчення мови в процесі живої комунікації, оволодіння словами й конструкціями, необхідними в реальному спілкуванні, перебування в ситуації мовної взаємодії, коли вивчене одразу тут же застосовується. Ми маємо занурити дітей і в нашу українську культуру», – пояснює пані Галина і додає, що українська має бути для дітей мовою пізнання світу. 

Методичні комплекти, розповідає Галина Нікішина, охоплюють такі теми, як «Мої друзі», «Мої почуття», «Мої ігри», «Мої можливості», «Мої вподобання», «Веселий пікнік», «Цікаве кіно», «Вчасна допомога», «Зимові дива», «Віртуальний світ», «Корисні речі», «Розумний гардероб» і багато інших. 

«Ми дбали, аби створити умови для формування в здобувачів освіти різних компетентностей, зокрема соціальної та громадянської, інформаційно-цифрової, екологічної грамотності й здорового способу життя, обізнаності та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя, основних компетентностей в природничих науках і технологіях», – каже Галина Нікішина. 

Також діти опановуватимуть мовою у ситуаціях полімодальності, коли будуть залучені різні канали: зір, слух у поєднанні з моторикою. Педагоги використовуватимуть ілюстрації, відео, ігри, поробки, лялькові вистави, графічні вправи.

У проєкті немає рейтингів, бального оцінювання: педагог має створити такий мікроклімат в групі, щоб кожна дитина мала можливість відстежити свій власний освітній поступ. 

«Учитель має тримати в полі зору кожний момент уроку не лише з боку того, яке завдання запропонувати учням, але й замотивувати учнів на виконання цього завдання, за якими критеріями оцінювати це завдання, який формат вибрати для оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання чи оцінювання з боку вчителя)», – розповідає пані Галина.

Домашні завдання в проєкті не є обов’язковими. Учитель має академічну свободу і сам визначає, чи рекомендувати для обов’язкового самостійного виконання якісь вправи додому.

«Смарт освіта» створила проєкт «Залишаємось з Україною» ще у 2022 році для дітей 5-11 класів, які вимушено перебувають за кордоном, навчаються в локальних школах і не мають можливості вивчати предмети українознавчого компонента. Учасники вивчали українську мову й літературу та історію України за шкільною програмою відповідного класу. Це давало змогу підтримувати зв’язок із країною, можливість перебувати в українській спільноті, навчатися з українськими вчителями, опановувати предмети відповідно до затвердженої української освітньої програми. Загалом за два роки в проєкті взяло участь понад 3000 дітей, які відгукнулися сотнями позитивними відгуками, а також запитами на розвиток проєкту й для молодших школярів.

Про те, яким було навчання у проєкті «Залишаємось з Україною» минулого року можна прочитати за посиланням. А відгуки учнів та батьків запрошуємо читатати за цим посиланням.

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

«Залишаємось з Україною» – проєкт для учнів 5–11 класів, які знаходяться за кордоном, і які можуть дистанційно вивчати українську мову, літературу та історію України, аби зберегти зв’язок із Батьківщиною та українською системою освіти. А з вересня 2024 року проєкт розширюється і на школярів 3-4 класів.

За словами Галини Титиш, планується набрати близько 150 учнів та учениць 8-10 років, які вивчатимуть наразі тільки українську мову та читання, а тексти, які читатимуть діти під час занять, будуть україноцентричними. Надалі, звертає увагу Галина Титиш, у програму планують додавати компоненти з історії та культури.

«Ми розробили шкалу, за якою можна визначити, наскільки дитина сприймає українську мову на слух, чи вона вміє читати та писати. Ми об’єднуємо дітей, які потрапляють у проєкт, відповідно до їхнього рівня володіння українською мовою, а не беремо та одразу починаємо рухатися із ними за програмою 3 чи 4 класу», – зазначає Галина Титиш.

Також на цей рік продовжиться набір на навчання дітей 5-11 класів. З досвіду попередніх наборів, каже Галина Титиш, проєкт допомагає не тільки вивчати історію, українську мову та літературу, а й формувати патріотичну спільноту:

«Довкола цих дітей вибудовується україномовна та українознавча спільнота: вони прагнуть знати більше, дуже активні в обговоренні. Крім навчання за програмою діти мають проєктні уроки: день вишиванки, розповідають про історію та культуру країн, у яких зараз живуть, знайомляться з тим, що зараз відбувається в Україні. Це така здорова українознавча компонента для дітей, які зараз за кордоном», – звертає увагу Галина Титиш.

Послухати повну розмову в ефірі можна сайті Радіо «Накипіло» за посиланням.  

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.

Для участі в проєкті батькам варто заповнити анкету за посиланням: https://bit.ly/stay_w_Ukraine_junior 

Просимо батьків надати повні відповіді, вказавши особисті й контактні дані, а також відповісти на запитання про рівень володіння українською мовою вашої дитини. Це допоможе нам визначити індивідуальні потреби кожного учня й учениці та зорганізувати навчання в групі відповідного рівня.

Здобуття знань відбуватиметься у форматі «живих» онлайн-уроків із вчителями й передбачатиме опановування предметів українознавчого компонента. У такий спосіб проєкт дає можливість українським учням та ученицям із різних куточків світу зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.

Участь у проєкті безплатна. Уроки відбуватимуться з вересня до травня включно (повний навчальний рік) онлайн тричі на тиждень о 19:00 за київським часом. 

Наголосимо, що навчання в проєкті не передбачає відтворення навчальної програми української системи освіти, а дає можливість дітям вивчати предмети українознавчого компонента, враховуючи іншомовне оточення дитини. Батьки також будуть залучені в проєкт, оскільки отримуватимуть від вчителів завдання для самостійного опрацювання з дітьми.

Наша команда методистів створила спеціальні програми, які враховують освітні потреби дітей різних категорій:

• з досвідом навчання в українській системі освіти;
• без досвіду навчання в українській системі освіти;
• з суттєвими освітніми втратами;
• з мінімальними освітніми втратами.

Для відстеження прогресу навчання дітей впродовж навчального року наші фахівці розробили спеціальні діагностичні роботи.

Передбачається, що учні та учениці матимуть можливість сформувати предметну компетентність з українознавчого компонента на рівні, передбаченому Державним стандартом початкової освіти. 

Дякуємо, що залишаєтеся з Україною!

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки TheirWorld.

З 2022 року «Смарт освіта» підтримувала таким чином учнів 5-11 класів. Цьогоріч ми розширюємо проєкт і на початкову школу та шукаємо вмотивованих педагогів, готових упродовж усього навчального року працювати з учнями 3-4 класів онлайн.

Для того, аби подати заявку на участь у проєкті, необхідно заповнити аплікаційну форму, де вказати ваші особисті дані, а також надати відповіді на запитання та надіслати відео.

Зареєструватися можна за посиланням.

[Після оброблення всіх заявок, у разі потреби, організатори можуть додатково провести індивідуальні зустрічі з окремими кандидатами та кандидатками, про що оголосимо додатково. Організатори залишають за собою право відмовити претендентам/кам в участі, враховуючи невідповідність вимогам проєкту, використання ШІ для написання заявок чи порушення академічної доброчесності (плагіату) після ознайомлення із заявками та відео].

Учителів, які пройдуть відбір, ми забезпечимо регулярною супервізією від експертів і методистів проєкту та необхідними методичними матеріалами до уроків. За потреби також буде надаватися психологічна підтримка. 

Під час роботи в проєкті освітяни будуть активно комунікувати з батьками учнів, оскільки батьки будуть залучені в проєкт і отримуватимуть завдання від вчителів для самостійного опрацювання з дітьми.

Проведення занять (тричі на тиждень впродовж усього навчального року) є оплачуваним.

Для роботи зі школярами команда методистів створила спеціальні навчальні програми, які враховують освітні потреби дітей різних категорій:

• з досвідом навчання в українській системі освіти;
• без досвіду навчання в українській системі освіти;
• з суттєвими освітніми втратами;
• з мінімальними освітніми втратами.

Для відстеження прогресу навчання дітей впродовж навчального року розроблені спеціальні діагностичні роботи.

Передбачається, що учні та учениці матимуть можливість сформувати предметну компетентність з української мови на рівні, передбаченому чинним Державним стандартом початкової освіти. 

Реченець подачі заявки: 16 серпня 2024 р.

Дякуємо, що залишаєтеся з Україною!

Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки TheirWorld.